Мікроспорія

 

   Назва мікозу пов’язана з тим, що його збудник (гриб мікроспорум) утворює численні дрібні спори. Мікроспорія являється найбільш частим із трихомікозів і одним із найбільш заразних грибкових захворювань. В народі захворювання має назву стригучий або кошачий лишай. Захворювання частіше зустрічається весною та восени в перід виплоду кошенят та цуценят.

Хто може захворіти на мікроспорію?

 

    Хворіють переважно діти, в тому числі немовлята, проте найчастіше школярі віком до 15 років. Це пов’язано з найбільш тісним контактом дітей з тваринами, часто бродячими, та особливостями дитячої шкіри.Захворіти можуть і дорослі, частіше жінки.

 

Як можна заразитися мікроспорією?

 

      Серед збудників мікроспорії – мікроспорумів – існують дві основні різновидності, що паразитують у людини та тварин. Так званий “іржавий” мікроспорум  являється антропофільним, тобто, викликає захворювання тільки у людини і не передається тваринам. Інша різновидність – пухнатий або кошачий  мікроспорум - паразитує в основному на котах, рідше на собаках. Зараження в цьому випадку проходить спочатку від тварини, а потім від людини до людини, до іншої тварини.      Заразитись даним мікозом можна і через речі, на які попали лусочки, кірочки, шерсть хворої тварини ( наприклад, диван, килими, ковдру, постільну білизну, м’які іграшки тощо).

     Люди можуть заразитися  один від одного при користуванні спільними гребінцями, шарфами, одягом, рушниками та іншими предметами. Оскільки гриби дуже контагіозні, то можуть викликати епідемічні спалахи мікроспорії в дитячих колективах.

 

       Як проявляється захворювання ? 

 

     Гриби  уражують гладку  шкіру, волосся  і,  надзвичайно рідко, нігті. Інкубаційний період - 8-12 днів для зоонозної ( тваринної) різновидності та 1-1,5 місяці – для антропонозної різновидності.

     На гладкій шкірі ( на місці попадання гриба) з’являються  червоні плями поодинокі чи множинні, добре окресленої круглої форми від 0,2 до 2,5 см і більші. В центрі плями блідніші, по краях мають трохи підвищений валик червоного кольору з кірочками та дуже дрібними міхурцями. Інколи плями мають вигляд концентричних кілець одне в одному, їх може бути декілька, частіше така картина характерна для антропонозного гриба, що передається від людини до людини. Висипання можуть бути як на тулубі та кінцівках, так і на обличчі та голові. Якщо не лікуватись, то висипань  стає дедалі більше, вони можуть зливатись між собою.

       При ураженні волосяної частини голови  картина дещо інша. Переважно є одна велика та декілька дрібних плям з лущенням, білуватими “пеньками” волосин, які обламані на висоті 3-6 мм ( до 8 мм) над рівнем шкіри. Все це має вигляд “лисинок”. Обломки  волосин мають сіро-білі чохлики, що складаються із множинних спорів. Частіше плями мають розміщення на межі із гладкою шкірою (можуть уражуватись брови, вії), якщо інфікування від людини, та по всій голові – якщо інфікування від тварини.

     Якщо інфікування відбулося від тварини, то перебіг захворювання більш гострий, можуть  з’явитися  нагноювання та болючість на волосяній частині голови, підвищення температури.

 

      Чи можна дізнатися від кого відбулося зараження?

 

  Для цього навіть при типовій клініці завжди проводиться лабораторне дослідження.

 

             Як позбутися захворювання ?

      Лікування потрібно проводити тільки в мікологічних кабінетах чи в лікаря-дерматолога. Тільки спеціаліст може визначити як краще лікуватися в тому чи іншому випадку, бо лікування проявів на волосяній частині голови та на гладкій шкірі має свої особливості. При лікуванні висипань на гладкій шкірі необхідно точно дотримуватись рекомендацій лікаря, тому що при їх недотриманні гриб швидко поширюється на пушкові волосинки, які є на шкірі, і тоді лікування буде значно довше та складніше.

  Нерідко зустрічаються випадки самолікування, які в кращому випадку призводять до поширення процесу та затягування лікування, в гіршому - до виникнення  ускладнень та рубців на шкірі, інфікування оточуючих.

     Зникнення клінічних проявів на шкірі ще не означає, що хворий  вилікувався. Нерідко на шкірі вже важко знайти, де була пляма, а гриб деякий час може зберігатись у пушкових волосинках, щоб потім знову проявитись численними висипаннями та інфікувати оточуючих. Щоб запобігти цьому, як під час лікування, так і після нього, неодноразово проводяться контрольні лабораторні дослідження. Терміни лікування індивідуальні, але не менші, ніж 2-х тижні навіть найсучаснішими ліками. Ніякі палені газети, варені цибулини, препарати оцту та інше, які часом застосовують при самолікуванні, не дають надійного ефекту, так само як і неправильно застосовані медичні препарати без урахування індивідуального підходу.

 

   Чи можна запобігти зараженню?

 

  В більшості випадків можна запобігти зараженню. Для цього потрібно не підбирати та не гратися з бродячими котами та собаками, ретельно мити руки, прийшовши з вулиці, слідкувати за одягом. Всі члени сім’ї повинні мати окремі рушники.

      А коли виникла підозра на наявність захворювання  - не пробувати лікуватися самому, а відразу звернутися за допомогою до лікаря, це дасть змогу не захворіти іншим членам сім’ї. Якщо в сім’ї  з’явилася хвора на мікроспорію людина, то необхідно у відповідності з рекомендаціями лікаря провести протиепідемічні заходи в квартирі для запобігання передачі інфекції через предмети та одяг.

 

     Що робити, якщо домашній кіт чи собака захворіли на мікроспорію?

 

     Домашні тварини – це наші молодші друзі. Вони так само, як і ми, можуть опинитися в біді та захворіти. Не можна зраджувати друзів, викидати їх на вулицю тільки через те, що вони захворіли. Їх треба лікувати. Тепер це робиться дуже швидко та недорого. Часто буває, що зовнішніх ознак хвороби не видно через густу шерсть, проте тварина може бути джерелом інфекції, тому її обов’язково треба пролікувати. На жаль, серед нас є чимало людей  з черствою душею, які викидають хворих тварин  на вулицю, які потім стають розповсюджувачами  мікроспорії серед інших тварин та дітей. Якщо тварина непотрібна, її краще залишити у ветлікарні. Доцільно людям, які заводять тварин, подбати про те, щоб небажаного виплоду не було, тим самим попередити наявність великої кількості бродячих котів та собак, які потім стають розповсюджувачами різноманітних інфекцій, в першу чергу мікроспорії.

 

Оставить комментарий

Комментарии: 0